Потенціал основної вітчизняної олійної культури – соняшника, ще не використаний до кінця. Сьогодні зусилля вчених спрямовані на вдосконалення технології вирощування цієї культури, селекцію високопродуктивних сортів та гібридів, стійких до хвороб та кліматичних особливостей різних регіонів країни.
Сорт – це група культурних рослин з певним набором характеристик, що відрізняють цю групу від інших рослин того ж виду.
Сорт може бути представлений однією або кількома рослинами, частиною або кількома частинами рослини, за умови, що така частина може бути використана для відтворення цілих рослин сорту. Можливість відтворення – це ключова характеристика сорту, що відрізняє його від гібрида.
Гібрид – це результат контрольованого схрещування між обраними батьками-сортами, метою якого є отримання певних характеристик: швидке достигання, підвищена врожайність, стійкість до несприятливих умов, хвороб, шкідників, самозапилення, стійкість до полягання. Отримана від батьків життєва сила (гетерозис) з найбільшим ефектом проявляється в першому поколінні гібрида, яке отримало позначку F1. "F" означає діти (від італійського "Filli"), "1" – номер покоління. Перше покоління гібридів має підвищену життєздатність, потужність розвитку та урожайність. Однак проявитися всі ці особливості можуть лише при високому рівні агротехніки та відповідному агрофоні. Велике значення має стан грунту, рівень мінеральних речовин, підкормка, вологість повітря та грунту, захищеність грунту.
Гетерозис проявляється лише в одному поколінні, потомству гібрида якості, притаманні батькам, не передаються. Гібрид – це сорт, виведений в одному - єдиному поколінні. Використовувати насіння гібридів можна лише раз, для наступного посіву необхідно проводити повторне схрещування.
Гібриди вирізняються більшою урожайністю, ніж сорти. Їх рослини однакові за розмірами, тому цілком реально виростити на одній ділянці поля абсолютно однакові соняшники. Рослини гібридів проходять усі фази свого розвитку одночасно, тому отриманий урожай буде рівномірним. Якщо гібрид стійкий до будь-якого захворювання чи шкідника, то ця стійкість розповсюджується однаковою мірою на всі без виключення рослини гібрида. У сортів же окремі рослини можуть відрізнятися, тому, що вони не однакові. У підсумку – менш стійкі до захворювань екземпляри можуть стати джерелом зараження для усієї площі посіву.
Іноді з гібридної популяції відбирають не одну, а кілька морфологічно однорідних, але біологічно різних гібридних ліній. При об’єднанні потомства таких ліній виходить гібридний багатолінійний сорт, який відрізняється екологічною пластичністю та стійкістю до стресових кліматичних умов.
На сьогоднішній день до Державного реєстру сортів України внесено більш, ніж 270 сортів та гібридів, що мають різні морфобіологічні особливості.
За типами гібриди можна поділити на:
- класичні гібриди, стійкі до вовчка рас А-Е;
- гібриди, стійкі до нових рас вовчка;
- Clearfield®-гібриди – стійкі до гербіциду ЄВРО-ЛАЙТИНГ®;
- високоолеїнові гібриди.
За тривалістю вегетаційного періоду гібриди поділяються на:
- ранньостиглі, з періодом вегетації 70-90 днів;
- середньоранні, з періодом вегетації 108-112 днів;
- середньостиглі, з періодом вегетації 110-116 днів;
- середньопізні, з періодом вегетації 116-1120 днів.
За ступенем інтенсивності гібриди класифікуються на:
- інтенсивні, що реалізують свій потенціал повністю при дотриманні всіх технологічних вимог;
- екстенсивні, що не вимагають певних ресурсомістких операцій – (оранка, внесення добрив, та ін.) , але при цьому знижується урожайність та рентабельність.
Обираючи високоурожайний гібрид необхідно бути готовим задовольняти його високі вимоги до стану грунту, наявності мінеральних та поживних речовин, забезпечувати ретельний догляд.