На сьогоднішній день соняшник є найпопулярнішою олійною культурою в Україні. Для високого урожаю культури потрібні оптимальні технології вирощування соняшника. Площа посівів під соняшник займає 5,6 млн. га і з кожним роком спостерігається тенденція до її збільшення.
Для отримання високого урожаю соняшника треба ретельно підбирати якісний посівний матеріал. Для його вирощування використовуються гібриди, адаптовані до кліматичних умов конкретної області. Урожай гібридних сортів соняшника перевищує звичайні на 10-15%.
Технології вирощування соняшника: осоливості
Вирощувати соняшник можна не в кожному регіоні. І якщо раніше соняшник висівали переважно в південних регіонах країни, то в останні роки погодні умови часто складаються так, що на півдні соняшник «вигоряє», а в центральних та північно-західних областях врожайність зростає. Сьогодні все більше орних земель відводиться під соняшник саме в північно - західних областях.
Фактором, що стримує розповсюдження соняшника, є недостатня зволоженість клімату і грунту. Велика територія України належить до зони нестійкого і недостатнього зволоження, а бездощові періоди можуть досягати 50-90 днів. У більшості випадків вони супроводжується підвищеною температурою повітря, що призводить до атмосферної та грунтової засухи. Сприятливими для вирощування соняшника можна назвати температурні умови в зоні лістостепу і степу України, в той час як північні райони лісостепу в цьому відношенні дещо нестабільні. Несприятливими для вирощування соняшника є умови західного Полісся ( Волинська обл.). Та найсприятливішими за кліматичними умовами є Полтавська, Черкаська та Вінницька області, за ними йдуть Харківська, Кіровоградська, Сумська, Чернігівська, Дніпропетровська та Рівненська області.
Посушливі райони південного степу України практично не підходять для вирощування соняшника, хоча саме тут до останнього часу під цю культуру були виділені значні площі. В останні роки соняшник почали культивуватиі на півночі країни, в Житомирській, Київській, Чернігівській областях.
Така «подорож» соняшника в зони, де його раніше не було, має ряд переваг. На нових місцях немає таких хвороб, як біла і сіра гниль, фомопсис, вовчок. Щоб попередити їх розповсюдження використовуються гібридні сорти рослин, стійкі і толерантні до збудників хвороб, сучасні засоби захисту рослин та агротехнічні заходи боротьби з шкідниками.
Поради спеціалистів
Для стабільного врожаю та запобігання виснаження ґрунту обов’язково слід дотримуватися сівозміни – соняшник необхідно повертати на своє місце не раніше, ніж через 8 років. Найкращими попередниками соняшника будуть бобові культури, кукурудза, пшениця. Якщо посіяти соняшник після цукрового буряку, його урожайність зменшиться вдвічі.
Соняшник - світлолюбива рослина. Його золотиста голівка, листя та стебло весь час повертаються за сонцем. Тому ні в якому разі не можна допускати загущення рослин – в густих заростях соняшники витягуються вгору, а їх кошики стають маленькими. Найкращий грунт для соняшника – чорнозем, а також сірі й каштанові лісові грунти. На кислих, пісчаних, засолених та важких глинистих грунтах урожай буде невисоким.
Для підвищення урожайності і олійності соняшника необхіднні технології вирощування соняшника, а також вчасно вносити калійні та фосфорні добрива. Найбільша кількість поживних речовин надходить до рослини в період її цвітіння. В середньому соняшник бере з одного гектара землі 50 кг фосфору, 110 кг азоту та 250 кг калію.
Висівати соняшник необхідно через два тижні після посіву ранніх ярих культур, коли грунт прогріється до +10-12 градусів. Перед посівом насіння соняшника обробляються спеціальними препаратами, стимуляторами росту.
Соняшник має високу здатність до перехресного запилення. Пилок переноситься комахами-запилювачами, наприклад, бджолами. Їх спеціально вивозять на соняшникові поля – один вулик на гектар. Завдяки таким діям урожайність соняшника збільшується на 20-30%.