Для успішного росту, розвитку і дозрівання соняшника необхідне дотримання певних умов, до яких можна віднести:
- температурний режим;
- час, спосіб та густота посіву;
- норми та способи внесення добрив.
Насіння соняшника висівається на різну глибину, в залежності від вологості та температури грунту, від розміру насіння та енергії їх проростання.
В кожне гніздо вноситься по дві-три насінини. Глибина посіву від 5 до 9 см. Висівати насіння глибше, ніж на 10 см не рекомендується, оскільки це може призвести до розрідження паростків та зниження врожайності.
Урожайність соняшника багато в чому залежить від густоти посіву в певних грунтово-кліматичних умовах. Оптимальною вважається така густота, при якій забезпечується нормальний розвиток кожної рослини та отримання максимально можливого урожаю з одиниці площі.
Норма висіву насіння визначається розміром посівного матеріалу та запланованою густотою паростків, а також деякими додатковими факторами:
- при вирощуванні соняшника на силос норма висіву складає від 25 до 40 кг/га (суцільний посів) або від 15 до 20 кг/га при широкорядному посіві;
- якщо в грунт вносяться гербіциди, норма висіву збільшується на 15-20%;
- при безгербіцидній технології обробітку землі норма посіву підвищується на 30-35%;
- при вирощуванні на насіння норма висіву складає від 6 до 10 кг/га.
Для забезпечення оптимальнної густоти стояння рослин, норму висіву насіння можно розрахувати за формулою: Нв = О2/Ру х100%, де Нв –норма висіву, О2 – оптимальна густота стояння рослин на момент збору урожаю, Ру – відсоток рослин, що збероеглися до моменту збирання врожаю від висіяного насіння (польова схожість).
Урожай соняшника на 90-95% формується за рахунок продуктів асиміляції, в той час як мінеральні речовини, що надходять з грунту, складають лише 5-10%. Тому всі агротехнічні заходи, в тому числі й вибір оптимальних норм посіву, спрямовані на створення найкращих умов для фотосинтезу і використання сонячної енергії рослиною.
Великий вплив на урожайність соняшника має площа живлення однієї рослини. Крім норми висіву площа живлення визначається шириною міжрядь, що визначається як відстань між насінинами в рядку. В багатьох регіонах традиційно ширина міжрядь складала 7075 см, зараз же отпимальною вважається ширина в 45-60 см. Чим менша ширина міжрядь, тим рівномірніше площа живлення, листя не створюють тіні одне одному, коренева система отримує все необхідне з грунту, бур’яни активно пригнічуються, грунт краще захищений від непродуктивного випаровування вологи.
Неправильний розрахунок норм посіву та нераціональнне використання посівного матеріалу може викликати загущення посівів. Загущення призводить до перевитрат поживних речовин та води з грунту для формування вегетативних органів рослини. Це викливає уповільнення росту, неякісний розвиток, нестачу вологи та, в результаті, недобір урожаю соняшника.